Ліна Костенко. Сходить сонце

Сходить сонце, ясний багрянок 
Заглядає у вічі мені: 
А чи добрий у мене ранок, 
Чи не плакала я вві сні? 

Ранок – добрий. 
А ночі, ночі! 
Снишся ти і чужі краї… 

Плакали сині очі. 
Плакали сірі очі. 
Плакали чорні очі. 
І всі – мої.