Translate

Показ дописів із міткою лірика. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою лірика. Показати всі дописи

субота, 10 листопада 2012 р.

Банько Мария


Аленький цветочек
Я умею оставаться парой строчек или точек,
 Расставаться, растворяться, будто не было и нет.
 Подари мне, милый братец, чудный аленький цветочек,
 Чтоб на все вопросы разом дал один простой ответ.

 Чтоб написанное в письмах превращалось только в правду,
 На церквях распятый город чтобы стал ко мне добрей.
 Чтобы память всех убитых белых, красных, черных гвардий
 Научила жить и плакать, а не ставить всех к стене.
 Подскажи, кто мне ответит – камень или в поле ветер?
 Чьи единственные губы с сердца выведут тавро?
 За копейки все  заветы, обереги, амулеты -
 Только Бога поцелуи разменять нам не дано…

 А вот где его находят – в церкви и на небосводе,
 В переплётах толстых книжек и в арт-хаусном кино?
 От ума – и скорбь, и горе, Бог – любовь, и хватит спорить,
 Обещаю, как с ним свижусь, передам от вас письмо.



Нежность без повода
Я ношу под бельём неизбывную нежность мою
 И, конечно, её раздаю без причин и без меры.
 Порастает быльём белоснежное слово «люблю»,
 Как изменчива быль, только ты был под знаком веры.

 Конец света пришел без звонка, без примет и комет,
 Незаметно – в глазах, голосах и руках загребущих.
 Он ко мне подошёл и сказал, что любви больше нет,
 И не только у нас. И что счётчик недавно запущен.

 Он отпущен на волю. И не о чем тут говорить.
 Оказалось, так сложно врастать в этот мир по-новой.
 Если б было возможно от неба мне дочь родить,
 Я бы денно и нощно под небом лежала голой.

 А потом родила, чтоб в три годика тихо распять,
 И вдохнув всю земную боль в посиневшие губы,
 Загрузить этот ролик в сеть, и упрямо ждать,
 Когда он наберёт 7 миллиардов просмотров в YouTube.

вівторок, 6 листопада 2012 р.

Анна Єніна. Крихти тебе...


Крихти тебе стали пилом, лупою в моєму волоссі.
Витерла в порох всі спогади.
Серце залатано білим акрілом і вишите чорне колосся.
Просто облиш мне. З Богом йди.
Я, протираючи лінзи, зустріла твоє відображення.
В записниках і щоденниках
Всі зафіксовані враження
Викреслю, викричу, витопчу
Я тебе всього півшепотом,
Із підсвідомості вилучу
Й потім згадаю без трепету.
Крихти тебе я визбирую, склеюю і пригадую – 
Білий акріл розірвавсь.
Падає правдою град.

Ліна Костенко. Пишіть листи


Пишіть листи і надсилайте вчасно,
коли їх ждуть далекі адресати,
коли є час, коли немає часу,
і коли навіть ні про що писати.
Пишіть про те, що ви живі-здорові,
не говоріть, чого ви так мовчали.
Не треба слів, навіщо бандеролі?
Ау! - і все, крізь роки і печалі.

Тетяна Ященко. Осінь

…І з кожним днем стає дедалілегше
З відкритим серцем слухати цю осінь,
Коли вона ось так спокійно шепче
Все те, у чому сумнівалась досі.
Щось блискавкою мимо пронеслось,
Лишивши за собою листя вихор.
Зірвуся - і кричатиму ось-ось,
Я так не вмію: пристрасно – і тихо…
До гарного й потворного звикаєш.
До осені ми також якось звикнем.
Розважимось газетами й дзвінками
І листям, виглядаючи із вікон.
Красива, ніжна, тиха, мила осінь.
Мені з тобою…пристрасно й спокійно.
Дощі біжать, як діти, щирі й босі.
Ну що ж ти, осінь?.. Нашепоче - і покине.
Моя ти осінь! Гарна і сумна.
Я теж такою мрію, мрію стати!..
Впіймала би – і випила до дна
дощі, приречені до страти.
Гадала, проклинатиму тебе.
Твої слова, і доторки, й обійми…
Бажала сонця, сміху! А тепер…
Мені з тобою легко і спокійно.
Спасибі, осінь! Легко, як ніколи!
Хотіла би тебе собі забрати…
…В останній раз збираюся до школи,
Всміхаючись, купую білі банти.

Ольга Мацо. Скриньки


хлопчику із музикальною зовнішністю
у тебе під сорочкою нечувані мелодії
у тебе замість душі музична скринька
і якщо розстібнути комірець твоєї сорочки
усе стане музикою

дівчинко із поетичною зовнішністю
у тебе під сукнею нечитані вірші
у тебе замість душі поетична скринька
і якщо розв’язати бантик твоєї сукні
усе стане поезією

хлопчику із музичною скринькою замість душі
тримай свої мелодії у секреті
блукай у міжтінні днів
і як тільки зустрінеш дівчинку із поетичною зовнішністю
не розгубися
поклади її на музику

дівчинко із поетичною скринькою замість душі
тримай свої вірші в таємниці
будь уважна до незнайомців
і вчися бачити крізь сорочки
бо коли прийде хлопчик із музикальною зовнішністю
усі скриньки відкриються

ви станете музикою
ви станете поезією
усе стане вами