Мирна Михайлюк. Ти...

ти
ти-ти ти-ти
тік-так так-ні

таке буває раз 
або двічі
так щоб
хотіти слухати
хотіти думати
хотіти бачити
хотіти

ти
ти ти
ти-ти
ти
певно любиш чай
без цукокру
а цукор без чаю
спогади без імен
знаєш ти 
мабуть
любиш мене
Тцсссш
чуєш?

тік-так
ні-так
а як?
ти знаєш?

ти просто буваєш
раз
або буваєш двічі

так тік
тік так
так ні
ні так

Яніна Дияк. Дєвушка-пєрєдайтє

Дєвушка-пєрєдайтє
сидить у маршрутці попереду
щодень різна, іноді навіть я.
у неї карі-сині-зелені-обокулярені очі.
чуб русий-чорний-рудий-фарбований.
ніс - примхливо випнутий вгору
вона часом їде додому,
іноді - з дому.
іноді - тікає від.
іноді - летить до.
Дєвушка-пєрєдайтє
завжди королева маршрутки,
велична й могутня, бо
крізь її тендітні-грубо тесані пальці
проходять цілі хвилі грошей.
Вона знає на дотик усі водяні знаки
усіх купюр і кожної окремо.
такий собі фінансовий Харон
жіночої статі.
Дєвушка-пєрєдайтє
слухає різну музику –
гарматні залпи, гарчання, надгучні завивання мотору.
у неї багатий внутрішній світ
і буденні домашні турботи.
вона думає а ньом у різних ключах.
наприклад, чи вимкнув той триклятий он
праску і чи не прирік борщ
на короткочасні утробні
мандри.
Або чи нє целуєт чужиє губи, кагда ана нє с нім.
у її голові рояться глибокі
філософські думки,
вона, можливо, кандидат наук.
а іноді й доктор.
Вона переживає високі почуття
і знає, як змінити світ на краще.
вона - скромна прикраса світу-будяк-зайва.
а конкурсі краси вона б знала,
що сказати.
та чи не було б це
"asta la vista,bitches"?
і знов музика автоматної черги.
часом вона - Брейвік в спідниці.
Але для всіх у цьому "Богдані"-"Газелі"-"Мерседесі"
вона –
дєвушка-пєрєдайтє,
що сидить у маршрутці попереду.
щодень різна.
іноді навіть
я.

Дєвушка-пєрєдайтє

сидить у маршрутці попереду

щодень різна, іноді навіть я.

у неї карі-сині-зелені-обокулярені очі.

чуб русий-чорний-рудий-фарбований.

ніс - примхливо випнутий вгору

вона часом їде додому,

іноді - з дому.

іноді - тікає від.

іноді - летить до.

Дєвушка-пєрєдайтє

завжди королева маршрутки,

велична й могутня, бо

крізь її тендітні-грубо тесані пальці

проходять цілі хвилі грошей.

Вона знає на дотик усі водяні знаки

усіх купюр і кожної окремо.

такий собі фінансовий Харон

жіночої статі.

Дєвушка-пєрєдайтє

слухає різну музику – 

гарматні залпи, гарчання, надгучні завивання мотору.

у неї багатий внутрішній світ

і буденні домашні турботи.

вона думає а ньом у різних ключах.

наприклад, чи вимкнув той триклятий он

праску і чи не прирік борщ

на короткочасні утробні

мандри.

Або чи нє целуєт чужиє губи, кагда ана нє с нім.

у її голові рояться глибокі

філософські думки, 

вона, можливо, кандидат наук.

а іноді й доктор.

Вона переживає високі почуття

і знає, як змінити світ на краще.

вона - скромна прикраса світу-будяк-зайва.

а конкурсі краси вона б знала,

що сказати.

та чи не було б це

"asta la vista,bitches"?

і знов музика автоматної черги.

часом вона - Брейвік в спідниці.

Але для всіх у цьому "Богдані"-"Газелі"-"Мерседесі"

вона – 

дєвушка-пєрєдайтє,

що сидить у маршрутці попереду.

щодень різна.

іноді навіть

я.

Юрій Андрухович. Там не кохаються...

Ті самі запахи, ті самі
ароматичні свічки, інші тому подібні фішки,
дзвіночки, будди, нью-ейджові записи,
Блаватська...
В усьому іншому після нас був повний порядок,
хіба що господиня квартири
мусила зауважити кілька плям на простирадлі.
На жаль, ми не вміємо робити цього чистіше.
Чистіше могли б ангели,
але вони не кохаються.
Чистіше не буває.
Хтось хотів, аби через паузу
в сімнадцять місяців я знову там опинився.
Ті самі запахи, ті самі
ароматичні свічки, інша тому подібна
Індія:
мандала, кастанеда, кістяні палички, нью-ейджові дзвіночки...
І така довга ніч, і така самота під стелею,
і така цілковита незаплямованість,
що з'явилися непогані шанси
на потрапляння в небо.

Але там не кохаються.